Про математиків

Ті математики, кого я бачив, зазвичай були мерзенними істотами. Найкращі математики — наймерзенніші: відсутність емпатії, граничні форми аутизму, соціопатія, психопатія, психопаталогії групи F-ХХ. Навіть якшо взяти святих і найвеличніших математиків планети, до прикладу Гротендіка, котрого всі згадують в своїх молитвах (куди тягнуться джерела їхніх досліджень, що публікуються в топових журналах по алгербаїчній топології) — їхня ексцентричність не заважала, а скоріше допомагала писати гнівні листи священникам, які порівнювалися з сатаною. До речі "Сатана" — це мій панібратський нікнейм на роботі, і моя мама (кандидат історії української літератури, фундатор товариства ім. Івана Огієнка, професор кафедри компаративістики кафедри українського література, співзасновних осередка греко-католицької церкви Камʼянця) мене теж так лагідно називає.

Чисті математики настільки надуті та пафосні, що зневажають прикладних математиків з такою самою силою, як усі математики зневажають нобелівських лауреатів. Чисті математики це роблять [зневажають] тому, що природа прикладних математиків полягає в обчисленнях, їх точності та ресурсоємності, у той час як згідно предикативного визначення математиків "математик — це та істота, хто доводить теореми", відсутність щоденної практики доведення нових теорем тебе виштовхує з кола математиків до кола інженерів теоретичної інформатики (програмістів), або прикладних математиків (алгоритмістів що формують чисельні методи, доводять (!) їх властивості, що забезпечують статистичну (?) фізику, нелінійні системи, які не обчислюються аналітично). Премія ж Філдса присвячена фундаментальним математичним дослідженням, які можливо знадобляться через 300 років, як теорія чисел, яка раптово стала прикладною областю з розвитком криптографії, як і поля Галуа, які тепер реалізовані у вигляді апартного набору інструкцій сучасних процесорів. З іншого боку математична статистика, яка є основою не тільки сучасних досліджень, але і машинного навчання, взагалі не є математикою, а інструментом для роботи з даними.

Інші області наукової діяльності просто проводять ізморфізми між феноменами, що спостерігаються та бібліотекою математики яка знаходиться ніде. Чим безпосередніший цей звʼязок тим глибиннішими вважаються такі дослідження. Науковець який володіє повним спектром математики, усією її мовою, може гостріше відчувати звʼязки і знаходити потрібні моделі швидше і якісніше ніж науковець вирощений в замкненій школі обмежених математико-лінгвістичних засобів.

Ображений на чистих математиків я вирішив знайти притулок в фундаментальних основах математики аби дати гідний бій булінгу світового товариства чистих математиків по відношенню до всіх інших і поспостерігати за світовими логіками та формальними філософами, що формують порядок денний Філдсівського рівня. Починаючи з 2016 року, прикладна математика зайшла на територію чистої математики і пропонує механізовані обчислення, де для доведення теорем використовується базис теорії типів та її "зоологія".

Після розробки чистого математика, яким я завжди хотів бути, в середині себе протягом 8 років, зі мною почали відбуватися непоправимі зміни: чистий математик почав повністю домінувати над прикладним математиком, та перетворив його на свого "раба", що став відділом розробки мовного забезпечення для теоретичного математика і чим далі, тим більше ця співпраця ставала плідною.

Відчувши зневагу з боку математиків НАН України (до речі там багато кацапів було, може і є, незнаю, мені все одно вже), хочу передати їм свою зневагу. Мені здається це дуже прикольний тролінг, що Міністерство Внутрішніх Справ України, в бюлетні якого друкувався Кива, володіє гомотопічним прувером (яким володіють тільки два інститути на планеті CMU і Chalmers), а НАН України не володіє нічим, думаю там побудують свою школу формальної математики та філософії вже після того як Сохацький помре, не раніше. Але в історію вже назавжди увійде той факт, що МВС тут була раніше ніж НАН України.

Я ж буду йди по стопам Горо Като, Хенка Барендрехта та формувати українську школу формальної математики та математичної філософії аж до своєї смерті. Я знаю всіх світових математиків, хто мені потрібен, особисто. Я можу працювати в цілковитій ізоляції і мені не потрібно визнання в Україні, я можу це робити під гербом МВС України, і у вигляді штатного клоуна скомороха. Я можу це робити навіть з Лукʼянівського СІЗО!

Про побачення

Хочу запевнити, що гарне побачення вартує гарної вечірки, навіть якшо ви її планували 1 рік. Навіть якшо це топ-конференція. Бо індивідуальне завжди важливіше загального, істота завжди важливіша всесвіту. Колись про українську літературу теж говорили, що вона занадто драматична, але ми живемо у світі де ми кожен день можемо загинути від нещасного випадку, не тільки від російських ракет. Я свідомий того, що мої підкати завжди носять outrageous behaviour. Навіть якшо це здаться банальщиною моє ідеальне побачення полягає в детальній експозиції Поділля і моїх володінь для людини яка розуміє муки творчості і дослідництва: 1) постояти на кручах пʼяти рукавів Бакоти, подивитися на гору Кабан, побродити її перехресними стежками, подивитися на святі місця катамаранів і скельно-печерного монастиря; 2) подивитися на Чернівецьку облась з пагорбів дністровсього водосховища де стоїть дачний кооператив педагогічного університету; відчути вітер зимового степу, що супроводжує не тільки нас, жителів Поділля, але і обʼєднує всіх українців; 3) без страху зайти до моїх батьків на вареники; 4) проїхатися всіма місцевими мікрорайонами, відкритися у сміливому пригодницькому пориві бескінечних откровень двох складних живих клітин.

Думаю, що для аутиста той факт, що його запросили на вечірку і дозволили підкатіть в шумному залі хоча і виглядає комічно, все ж є винагородою для нього, за яку він чіпляється як за останню барикаду своєї самовпевненості. Одна частина мене хоче зробити стандартний манікюр, найдорожчу зачіску, одягти свій накращий концертний костюм (або класичний вельветовий костюм математика, я ще не вирішив) і довести що він не справжній математик, зʼявившись на вечірці присвяченій нобелівським лауреатам, а інша наче звертається до мене: та нашо тобі цей дістракшин, в тебе школа, інтерни, купа проектів, Докуемнтообіг, Реєстр Зброї, Прозорро, нашо тобі то всьо треба, сиди працюй, зараз не час на романтику і шось комусь доводити в інтернеті, краще віддай всі "романтичні гроші" на ЗСУ або своїм дітям, ти тільки компрометуєш своє підприємство своєю поведінкою.

Єдине шо я знаю точно, то це то, шо я буду плакати на свій день народження і писати анотацію до книжки.